Interchange-2020 – “Пожежу” знов вдалось загасити!

Наприкінці минулого року знову стала гостро-актуальною проблема насильницького регулювання IRF (міжбанківської  комісії) та MSC (еквайрингової комісії з торгівця) – ідея, з якою зацікавлені особи “підходили до знаряддя” ще в 2017 році.
Взимку 2020 року такі зміни спробували провести спочатку через Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про Платіжні системи та переказ коштів в Україні” щодо комісійної винагороди під час здійснення еквайрингу, в якому банкам-еквайрам пропонувалося знизити комісію за послуги еквайрингу (включаючи міжбанківську комісію interchange) радикально і різко – до 0.5% від вартості операції до липня 2021 року!

Запропоновані до змін терміни та норми були наскільки абсурдними і передбачали такі катастрофічні наслідки для платіжного ринку та розвитку безготівкової економіки України, що викликали цілу хвилю обурень та змусили всіх учасників платіжного ринку (галузеву асоціацію, платіжні системи, банки-емітенти та еквайри) кинути об’єднані зусилля на те, щоб цей «чудовий» проект так і не був зареєстрований.

Але не встигли всі причетні до успіху “операції” перевести дух – ініціатива виникла знову, тепер вже під егідою анти-кризових заходів в період боротьби з зловісним Короновірусом!
Проект Закону 3275 від 29.03.2020 (про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019) включав в себе, безумовно, безліч дійсно необхідних та корисних змін для захисту громадян і бізнесу в важкі для країни часи – та ось тільки знову чогось вирішили “зекономити”, переважно за рахунок банків-еквайрів! Цього разу пропонувалося і зовсім перекроїти схему розподілу міжбанківської комісії (яку, між іншим, переважно регулює, розраховує та проводить кліринг платіжна система), банкам НЕ скромно натякнули на те, що заради “великої мети” можна попрацювати в збиток.

Так, між іншим, Проект Закону передбачав:
– загальний розмір комісійної винагороди за послуги еквайра не може перевищувати 1% від суми переказу – отже, банк еквайр мав працювати не просто з від’ємною рентабельністю, а в збиток – до 1% від суми кожної операції.
– емітент сплачує еквайру кошти, у розмірі не менше різниці між розміром міжбанківського збору та 1% від суми переказу, – отже, банк емітент не маючи організаційно-технологічної можливості та юридичних підстав мав би вигадувати не передбачену світовою практикою та досвідом схему повернення коштів.
З огляду на те, що про такі пропозиції стало відомо тільки 20-го березня, а вже 29-го березня Законопроект №3275 мав бути зареєстрований та прийнятий, часу на реагування було зовсім небагато.

Але не дарма Асоціація ЄМА відома в тому числі ефективною діяльністю в частині “гасіння пожеж”! За тиждень були проведені чисельні переговори з представниками депутатського корпусу, ТОП-5 банків-еквайрів та міжнародних платіжних систем, в результаті чого була сформована чітка і єдина позиція щодо зазначеної законодавчої ініціативи. 25 березня Асоціація направила лист Голові Верховної Ради України, Голові та членам комітету Парламенту з питань економічного розвитку, керівникам Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики з обґрунтуванням, чому саме такі норми є неприйнятними, недолугими та незаконними, та рекомендацією вилучити дані положення із законопроекту.
30-го березня 2020 року Верховна Ради України прийняла Законопроект № 3275 БЕЗ вищевказаних вище неприйнятних положень.

Асоціація дякує членам Парламенту, які адекватно оцінили ризики зупинення системи безготівкових розрахунків із застосуванням платіжних карток під час карантину, і підтримали ринкові підходи до регулювання платіжного ринку. Вважаємо, що цей успіх мають право розділити активні учасники ринку, які сприяли позитивному вирішенню питання. Ми також сподіваємось, що банкам, які розвивають платіжну інфраструктуру країни, і зокрема, інвестують мільярди гривень в мережу прийому безготівкових платежів, нарешті дадуть змогу працювати прогнозовано та на користь українських громадян та українського бізнесу.