IRF + MDR: світовий досвід та українські «граблі»

6 листопада Асоціація направила до ВРУ відкритий лист від представників фінансового сектору щодо запропонованого регулювання міжбанківської комісії.

Мова йде про проекти законів №4178 та №4178-1, метою яких заявлене «зниження фінансового навантаження на торговців, що приймають оплату за товари (роботи, послуги) шляхом безготівкових розрахунків з використанням платіжних карток». Асоціація ЄМА та її учасники – 64 українських банки, платіжні сервіси та установи, а також міжнародні платіжні системи вважають, що результатом прийняття цих законів стане зупинення розповсюдження цифрових фінансових послуг в регіонах країни, в які зараз за сприяння держави мобільні оператори ведуть широкосмуговий інтернет, а Мінцифри та НБУ спрощують цифрову віддалену ідентифікацію.

Клієнти (до 10 млн. осіб), які не залучені до фінансових послуг на цих територіях, а також клієнти (до 18 млн. осіб), які звикли до безкоштовних послуг з відкриття та обслуговування рахунків та використання безготівкових платіжних інструментів, не отримають (перестануть отримувати) зазначені послуги безкоштовно з причини зниження доходів банків емітентів в 5 разів.

Також, з причини зниження доходів банків еквайрів в 4 рази, регіони, в яких відсутня мережа прийому безготівкових цифрових платежів, ніколи не отримають 500 тис. безкоштовних пристроїв для прийому карток до сплати. А 300 тис. суб’єктів підприємництва, включаючи великий, середній та малий бізнеси, перестануть отримувати обладнання, ПО, та сервіс безкоштовно. Отже, клієнти (споживачі та СПД) особисто заплатять за виконання вимог проектів законів №4178 та №4178-1.

Поточна вартість банківської послуги еквайрингу (забезпечення прийому торгівцями платіжних карток до сплати) становить в середньому 2% від суми товару (послуги) та складається із комісії банка-еквайра, яка включає в себе одночасно комісію банка-емітента (т.з. міжбанківська комісійна винагорода або комісія інтерчендж, яка дорівнює в середньому 1,6%, і яку платіжна система від імені банка еквайра сплачує банку емітенту). В свою чергу законопроектом №4178 пропонується знизити вартість банківської послуги еквайрингу до 0,5%, включаючи комісію інтерчендж – 0,3%.

На думку професійної спільноти (підписантів цього листа), аргументи авторів зазначених законопроектів не відображають реальної ситуації на українському ринку, і, мають ознаки маніпуляції цифрами та фактами. Адміністративне втручання в цілком ринкові механізми ціноутворення є недопустимим в ринковій економіці, порушує низку законів та кодексів України і не відповідає конституційним засадам підприємництва.

Автори законопроектів апелюють до європейського досвіду, де Регламентом 2015/751 було обмежено міжбанківську комісію лише для деяких типів (видів) карток.

Виключення становлять корпоративні картки, а також картки платіжних систем, в яких вся комісія отримується платіжною системою або її розрахунковим банком (American Express, Diners Club, JCB тощо).

  Також пропонується регулювати вартість банківської послуги еквайрингу, причому без апеляції до будь якого досвіду з причини його відсутності – в 192 з 193 держав-членів ООН державного регулювання послуги еквайрингу не існує.

Таким чином автори намагаються створити правові норми, які не притаманні ЄС, відсутні або суттєво спотворюють відповідні норми законодавства Європейського Союзу та більшості країн світу.

По-друге, наслідки прийняття законопроекту, особливо в кризовий період, вдарять першочергово по малому і середньому бізнесу (МСБ) та фізичним особам. Протягом карантину провідні українські банки еквайри надають неабияку підтримку вітчизняним підприємствам, наприклад, шляхом скасування плати за користування та відтермінування комісії за обслуговування обладнання для МСБ; безкоштовне надання додаткових терміналів для нових форматів обслуговування – доставки, виносної торгівлі тощо; пільгове кредитування для повернення коштів за попередньо отриманими від клієнтів платежами та ін. Зниження міжбанківської комісії та вартості банківської послуги еквайрингу призведе до примусового обмеження або навіть згортання таких програм підтримки МСБ.

По-третє, зниження міжбанківської комісії та адміністративне регулювання вартості банківської послуги еквайрингу матиме негативний вплив на розвиток української економіки. Кожна недоотримана гривня з комісій матиме пропорційне негативне відображення у держбюджеті. Більше того, наразі частка держави на банківському ринку України становить понад 50%. Тобто бюджет недоотримає двічі: і податкові, і прибуткові відрахування. За нашими попередніми розрахунками, держбанки не отримають 45 млрд. грн. доходів протягом 2021-2025 рр.

У підсумку варто зауважити, що в середньому в країнах ЄС проникнення безготівкових платежів – понад 60%, у скандинавських країнах – до 95%. В Україні цей показник не досягає 25%, а 62% суб’єктів господарювання ігнорують прийом до сплати платіжних карток, ховаючи в готівковому обігу ухилення від оподаткування. Обмеження міжбанківської комісії та вартості банківської послуги еквайрингу штучно сповільнить розвиток ринку, стимулюватиме «тінізацію» бізнесу та фактично зупинить побудову цифрової економіки в Україні.

Саме на цю актуальну тему зробив свій доклад на нещодавній конференції Global Payments Day-2020 директор Асоціації ЄМА Олександр Карпов. Подивитись відео його презентації можна на YouTube – каналі Асоціації ЄМА.