Як і навіщо рітейлери брешуть, нахабніють та вимагають неправомірних дій?

Останніми днями український рітейл в особі Асоціації торгівлі закликає не підвищувати комісії за обслуговування платіжних карток при оплаті товарів і послуг (комісію за еквайринг). Про що йде мова, що свідомо замовчують та як спотворюють факти представники української торгівлі.

Отже, спочатку про терміни.

Еквайринг – банківська послуга для рітейлу, суть якої в тому, що рітейл має змогу в офлайн, або на сайті продати споживачеві товар (послугу) та отримати платіж за допомогою платіжної картки. Комісія за еквайринг включає витрати еквайра на забезпечення послуги (процесінг, користування мережею платіжної системи, технології, обладнання, програмне забезпечення, безпека, гарантування розрахунків, інтерчендж). Інтерчендж – це комісія яку отримує банк, картка якого була використана в мережі еквайра в процесі здійснення платежу на користь торгівця. Це стимулює споживача платити безготівково, і значно прискорює та забезпечує логістику розрахунків для торгівця. А в умовах війни взагалі дає торговцю можливість отримати гроші від покупців та продати товар.

В Україні еквайринг сконцентрований в десяти банках, при цьому п’ять з них видали клієнтам 90+% карток. 

Основні тези рітейлу:

• військовий стан – це час, коли потрібно зважати тільки на потреби торгівлі, тому дайте нам послугу еквайрингу “по не ринковій ціні, а  краще, безкоштовно”.
• торгівля піклується про споживача, не підвищувала ціни, але буде підвищувати, якщо банки підвищать інтерчейндж, і комісію за еквайринг на 0,2%.
• інтерчейндж в ЄС значно нижчий ніж в Україні, і торговці отримують послугу еквайрингу в ЄС по вартості, яка дорівнює інтерчейндж;

Коментар та пояснення позиції платіжної галузі:

1. Загальновідомі факти, що в лютому 2022 р. комісія за еквайринг, складовою якої є комісія інтерчейндж становила від 1.4 до 2.0 %. із них комісія інтерчейндж – 1,1%, як це передбачено Меморандумом між платіжними системами та НБУ, затвердженому Антимонопольним комітетом. Рішення АМКУ №623-р є головним рамковим регуляторним документом з питань встановлення ставок внутрішньодержавних банківських комісій (інтерчейндж). 
2. В березні 2022 р. на “прохання” виконавчої влади платіжні системи та банки почали обслуговувати торгівлю безоплатно – з 03/03/2022 комісії за еквайринг та інтерчендж становила 0%. Це було політичне рішення, яке не супроводжувалось будь-яким юридичним обґрунтуванням або відповідним законодавством. Такому рішенню важко було сказати “ні”, і його ціллю, як казали можновладці, було забезпечити впевненість громадян та бізнесу у стабільності платіжної екосистеми. В червні та вересні 2022р. зі значними складностями для банків та платіжних систем комісія інтерчейндж відновлена на рівні 0,3% та 0,7% відповідно.В 4 кварталі 2022 р. розмір комісії інтерчендж мав бути відновлений до 0,9%, але на період блекаутів і до березня 2023р., на прохання виконавчої влади, платіжна індустрія знов вимушено погодилась на відтермінування такого відновлення та переходу до ринкових умов надання послуги еквайрингу. 
3. Асоціація торгівлі не наводить статистичних даних, чому за наявності суттєвої економії або взагалі отримуючи безкоштовно послугу еквайрингу український рітейл НЕ зменшив ціни на товарів і послуг для 40 мільйонів споживачів. Чому? Тому що таких даних не існує, зменшення цін не було – навпаки, відбулося підвищення цін  на 30 – 50%, яке зараз триває!  Відповідно, особливо цинічно виглядає теза ритейлу, що при зміні вартості послуги еквайрингу на 0,2% вони підвищать ціни для споживачів додатково. 
4. З початку великої війни банки відмінили або знизили безліч комісій для 40 мільйонів споживачів і по справжньому потурбувавшись про громаду, включаючи турботу про рітейл, який користуватись послугою еквайрингу безкоштовно. Таким чином, протягом останніх 16 місяців банківська система за неринковими цінами, і дешевше ніж до війни забезпечує для торгівлі послугу еквайрингу. 
5. Представники торговельної галузі вважають, що регулювання цін на бензин, або інші товари (послуги) призводить до дефіциту, або суттєвого зниженню якості. Вони категорично проти регулювання, і особливо регулювання цін в галузі торгівлі.  Водночас, руками державних органів торговці намагаються регулювати банківську галузь та відмовляють банкам в праві отримувати чесну ціну за платіжні послуги, яка відповідає потребам розвитку платіжної інфраструктури та платіжних послуг в Україні.   Банки не скаржаться на курс долара, на складнощі з забезпеченням працездатності платіжної екосистеми за відсутності електрики, на здорожчення нової логістики поставок обладнання. Банки взагалі не скаржаться, а сумлінно виконують свою роботу, не дають порад, і не рахують доходи інших суб’єктів господарювання. 
6. Будь-який товар (послуга) має бути належно оплачена. Це відбувається на ринках ЄС та США, хоча український рітейл вважає по-іншому та вводять в оману українську громадськість.

На хибну думку рітейлу, в ЄС комісії за еквайринг начебто дорівнує комісії інтерчендж, і становить 0,2-0,3%. 

Єврокомісія та Європейський наглядовий банківський орган контролює показники фактичного рівня комісій за еквайринг в країнах ЄС і публікує відповідну статистику. На підставі цих даних, так само як і даних Національного банку України, не складно зробити наступні висновки:

• Середня сума операції із використанням платіжних карток в роздрібній торгівлі в Україні становить 370 грн (9 євро), що, відповідно означає, що комісія еквайра за одну операцію – 0,10 – 0,17 євро. Це нижче, ніж до війни та суттєво нижче, ніж в країнах ЄС. 
• Поточна сума комісійної винагороди за послуги еквайрингу в ЄС складає для дуже великого бізнесу, який в 10-50 разів за обсягами перевищує ТОП-10 українського ритейлу, від 0,76%. І до 1,92% для середнього та малого бізнесу (в США – 1,5%).  При цьому середня сума платіжної операції в ЄС становить від 40 євро, а комісія еквайра за одну операцію – 0,30 – 0,77 євро. 
• Окупність інвестицій для українських банків в 3-5 рази довша ніж в Європі при однакових витратах на підтримку, розвиток, відновлення інфраструктури та стабільність надання послуг 350 000 торговцям та десяткам мільйонів споживачів.
• Таким чином, в ЄС комісія за еквайринг для бізнеса який за об’ємами подібним українському торговому бізнесу становить  від 1,1 до 1,92%, ця комісія не дорівнює і мало залежить від рівня комісії інтерчендж, а окупність еквайрингового бізнесу в ЄС в рази швидше ніж в Україні. 

В Україні з травня 2023 р. банки емітенти та еквайри зобов’язані інвестувати в впровадження процедур та технології посиленої автентифікації користувачів та інфраструктури при здійснені карткових та інших платіжних операцій, як це передбачено новим Положенням НБУ№58.

Крім того, торговці чомусь не згадують, що тільки 20% з них, і те, за рахунок банків, забезпечені послугою еквайрингу, обладнанням та програмним забезпеченням. Відповідно, в найближчі періоди банки за власний рахунок будуть інвестувати в інфраструктуру терміналів та електронну комерцію, для забезпечення послугою прийому платіжних карток до сплати решти 80% суб’єктів господарювання, які порушують вимоги Закону “Про платіжні послуги” та Постанови КМУ № 894 щодо здійснення торговцями безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги).

В підсумку:

На звернення виконавчого органу ЄМА від 03.03.2023 р. до керівництва офісу Президента України із пропозицією щодо відновлення ставок внутрішньодержавних банківських комісій (інтерчейндж) на рівні, передбаченому Меморандумом про сприяння конкурентному платіжному ринку в Україні, лист скеровано до КМУ та НБУ.  

Міністерство економіки України разом з Міністерством фінансів України опрацювали порушені у листі питання та чітко висловили позицію про відсутність економічних чинників ручного регулювання макростабільності та недоцільності політичних не ринкових рішень, притаманних  першому місяцю повномасштабної війни та періоду блек-аутів. 

Органи державної влади підтвердили, що не збираються відходити від ринкових засад діяльності економічних агентів та запевнили в підтримці ринкового регулювання розміру ставок комісії інтерчендж на основі неухильного виконання положень цивільного, господарського, антиконкуренційного та фінансового законодавства України. 

Відповідно до умов Меморандуму з 1 липня 2023 р. передбачено застосування ставки комісії інтерчейндж 0,9%. Банки та платіжні системи не мають наміри порушувати вимоги та умови Меморандуму, які погоджені та контролюються українським антимонопольним регулятором.

26 червня 2023 р. відбудеться нарада учасників Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА, спільно з платіжними системами та банківським регулятором. За результатами наради про виконання умов Меморандуму та плани коригування ставок інтречендж на 2024-2025 рр. будуть офіційно повідомлені НБУ та АМКУ. 

З урахуванням того, що рішення АМКУ №623-р від 11-11.2021р. є головним рамковим регуляторним документом з питань встановлення ставок внутрішньодержавних банківських комісій (інтерчейндж), та враховуючи його 100% підтримку всіма учасниками платіжних систем та платіжними системами, після погодження доповнень до Меморандуму у учасників ринку з’явиться законні підстави вчиняти дії із коригування умов надання послуги з еквайрингу у відповідності до законодавства.