Тримайте цифрове життя під контролем!
17 жовтня Україна приєдналась до глобальної освітньої кампанії для боротьби з платіжним шахрайством та кіберзлочинами #CyberScams. Завдяки спеціально розробленим інформаційним матеріалам українці зможуть дізнатися, як розрізнити та захиститися від семи улюблених прийомів кіберзлочинців.
Глобальна кампанія Europole Cyber Scams Awareness Campaign триватиме з 17 по 23 жовтня 2018 року у рамках Місяця кібербезпеки. Ініціатива традиційно проводиться Європейським центром боротьби з кіберзлочинністю Європолу вже декілька років. До освітньої кампанії долучилися всі 28 держав-членів Європейського союзу, а також Україна, Норвегія, Ліхтенштейн, Швейцарія та Колумбія. В Україні кампанію вкотре підтримала Українська міжбанківська асоціація членів платіжних систем ЄМА у рамках реалізації проекту з підвищення обізнаності громадян України щодо способів захисту від кібершахрайства «Школа Кібербезпеки», та Департамент кіберполіції Національної поліції України.
В останні роки шахраї все частіше спрямовують свої дії не стільки проти банків та платіжних сервісів, скільки проти громадян України. Сьогодні найбільш поширеними є маніпуляції під назвою «соціальна інженерія» (соцінженерія): не завдаючи собі клопоту вламуватися до банківських систем, злочинці хитрощами вивідують в людей приватну та корпоративну інформацію.
«Ми зауважуємо вкрай низький рівень обізнаності українців щодо методів соцінженерії. З цієї причини ми адаптували інформаційні матеріали освітньої кампанії #CyberScams, щоб познайомити українців з типовими прийомами впливу на психіку та сприйняття, які використовують кіберзлочинці, та навчити, як на них не піддаватися. Тому що найміцніший обладунок – це обізнаність!», – говорить Олександр Карпов, директор Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЄМА.
Кожен громадянин може звести до мінімуму вірогідність злочинних дій, розуміючи механізм дії сімох улюблених прийомів кібершахраїв:
1. Шахраї вдають начальство
Електронний лист чи дзвінок буцімто від керівника компанії: шахрай умовляє вповноваженого працівника оплатити фальшивий рахунок або переказати гроші без узгодження з керівництвом, експлуатуючи прагнення працівника якнайшвидше виконати задачу, поставлену вищим керівництвом.
2. Шахраї вдають клієнтів або постачальників
До підприємства телефоном, листом, факсом чи електронною поштою звертається нібито представник кредитора або постачальника товарів чи послуг та наполягає на використанні в майбутніх рахунках-фактурах нових банківських реквізитів. Але новим банківським рахунком володіє сам шахрай.
3. Шахраї вдають банківських співробітників
Шахраї від імені банку телефонують, надсилають СМС або електронні листи та хитрощами вивідують особисті, фінансові чи конфіденційні дані, що допоможуть їм вкрасти ваші гроші.
4. Шахраї створюють фальшиві банківські сайти
Шахраї створюють фальшиві банківські сайти, де від вас вимагають надати фінансову та особисту інформацію.
5. Шахраї фліртують, нібито їх цікавлять романтичні стосунки
Шахраї шукають жертви здебільшого на сайтах знайомств, у соціальних мережах і за допомогою електронних листів, освідчуються в сильних почуттях і потроху втираються в довіру, при потребі, вичікуючи тижнями або й місяцями. А тоді просять гроші, дарунки, реквізити банківського рахунку чи картки під приводом ретельно розробленої історії. Коли ви не даєте грошей, вас починають шантажувати. А коли даєте, вимагають іще більше.
6. Шахраї збирають особисту інформацію з соціальних мереж
Навіть якщо ви забезпечили належний рівень захисту приватних даних, коли створювали обліковий запис у соцмережі, та не публікуєте там зайвого (фото, відео, цивільний стан, місцезнаходження тощо), шахраї мають численні прийоми, щоб умовити вас виказати їм відомості про себе (ім’я, електронну адресу, номер платіжної картки тощо), що дозволить їм видавати себе за вас та сплачувати вашою карткою, відкривати від вашого імені рахунки в банку, заводити телефонні номери, брати позики та вести незаконну діяльність під вашим ім’ям.
7. Шахраї пропонують вкласти гроші з великим зиском
Шахраї пропонують інвестиції з високим зиском — в акції, облігації, криптовалюту, коштовні метали, нерухомість за кордоном, альтернативну енергетику тощо, запевняючи в тому, що інвестиції цілком безпечні.
Змістовні інформаційні матеріали про найпоширеніші методи кібершахрайства вже адаптовані для українців та доступні для ознайомлення в окремому розділі на сайті Асоціації ЄМА. Матеріали представлені у зручних та зрозумілих форматах інфографіки та флеш-анімації, які допоможуть громадянам України захиститись від кіберзлочинців. А поради будуть корисні як для пересічних громадян, так і для підприємств.
Довідка
Європол (Європейське поліцейське управління)
Установа правопорядку Європейського союзу, яка займається боротьбою зі злочинами у сфері незаконної торгівлі наркотиками, незаконної мережі міграції, тероризму, незаконної торгівлі автотранспортом, а також торгівлі людьми, виготовлення фальшивих грошей та інших платіжних засобів, відмивання грошей. Крім того, до пріоритетних сфер діяльності Європолу відносяться злочини проти особи, фінансові та кіберзлочини. У структурі Європолу діє Європейський центр боротьби з кіберзлочинністю (European Cyberсrime Centre, EC3).
Європол допомагає державам-членам ЄС в обміні інформацією; здійснює оперативний аналіз заходів, до яких вдаються держави-члени; готує стратегічні звіти та дослідження злочинності; виконує експертизу і надає технічну підтримку у рамках розслідувань і операцій всередині ЄС; сприяє гармонізації процедур розслідування у державах-членах ЄС.
Угода між Україною та Європолом про стратегічне співробітництво підписана у 2009 році.
Матеріали Europole Mobile Malware Awareness Campaign на 20 мовах, у тому числі на українській, будуть доступні для публічного скачування на сайті Європолу, а також розповсюджуватимуться у соціальних мережах «Твіттер» і «Фейсбук», через офіційний YouTube-канал Європолу та через ЗМІ.
Сайт: www.europol.europa.eu
Twitter: @Europol, @EC3Europol
Для отримання додаткової інформації звертайтеся до:
Олександра Карпова (e-mail: [email protected], тел. (050) 311-67-21)
Раїси Федоровської (e-mail: [email protected], тел. (050) 390-10-26)