Торгівці та окремі законодавці проштовхують готівку в розрахунки, користувачі – проти!
В Україні не буде безкоштовних послуг з платіжними картками, мережа прийому карток суттєво скоротиться, крупний рітейл вчергове заробить надприбутки, а заплатять за це споживачі.
Київ, 30 грудня 2020 р. – Відкритий лист від представників фінансового сектору щодо зупинення надання послуг еквайрінгу та видачі безкоштовних платіжних карток громадянам України отримано Офісом Президента України. У листі провідні експерти інформують Володимира Зеленського про катастрофічні перспективи безготівкових розрахунків в Україні в разі прийняття проектів законів №4178 та №4178-1.
Щодня десятки мільйонів українців використовують контактні та безконтактні картки, онлайн комерцію, мобільні додатки-гаманці, браслети та годинники, Apple Pay, Google Pay, Mi Pay, GarminPay тощо. Відповідно до статистики 2020 року, щодня у середньому здійснюється 6 823 722 успішних безготівкових платіжних операцій, тобто 285 000 платежів на годину отримують суб’єкти господарювання.
«Протягом 25 років українські банки докладають багато зусиль з підвищення фінансової грамотності українців та доступності фінансових послуг, здійснили кількасот мільярдні інвестиції, підтримують низку ініціатив, спрямованих на прозорі розрахунки, сплату податків та захист прав споживачів фінансових послуг. Намагання лобістів-любителів готівки та адміністративного регулювання цін загальмувати інвестиційні програми банків та зупинити впровадження інновацій в обсягах, до яких клієнти звикли за останні 5 років, особливо на тлі критичної важливості безконтактних та онлайн фінансових операцій під час карантинних заходів» є скоординованою лобістською ініціативою, метою якої є підвищення доходів крупного рітейлу, – наголосив Олександр Карпов, директор Асоціації ЄМА.
Закони пропонують адміністративну фіксацію вартості банківських послуг та зниження доходів банків від платіжного бізнесу в 4-8 раз до рівня збитковості послуг. Результатом прийняття цих законів стане зупинення розповсюдження цифрових фінансових послуг в регіонах країни, в які зараз за сприяння держави мобільні оператори ведуть широкосмуговий інтернет, а Мінцифри та НБУ спрощують цифрову віддалену ідентифікацію. 18 млн. клієнтів, які звикли до безкоштовних послуг з відкриття та обслуговування рахунків та використання безготівкових платіжних інструментів перестануть отримувати зазначені послуги безкоштовно з причини суттєвого заниження доходів банків до рівня збитковості послуги. Вартість послуг для зарплатників – бюджетників, студентів та пенсіонерів становитимете від 1349 грн. на рік, при поточній вартості від 80 грн. на рік. Також, з причини зниження доходів банків еквайрів, регіони, в яких відсутня мережа прийому безготівкових цифрових платежів, ніколи не отримають 500 тис. безкоштовних пристроїв для прийому карток до сплати. А 300 тис. суб’єктів підприємництва, включаючи великий, середній та малий бізнеси, перестануть отримувати платіжне обладнання, ПО, мобільні та інтернет сервіси безкоштовно.
Опитування «Чи готові ви відмовитися від безготівкової оплати?» https://www.epravda.com.ua/cdn/2020/visa/ демонструє, що тільки 7,05% споживачів згідні сплачувати від 1200 грн на рік за користування платіжною карткою, 91,95% споживачів розмірковують, що робити, в разі відповідного здорожчання банківських послуг.
На думку професійної спільноти, аргументи авторів зазначених законопроектів та організацій, які їх підтримують, не відображають реальної ситуації на українському ринку, і, мають ознаки маніпуляції цифрами та фактами. Автори намагаються створити правові норми, які не притаманні ЄС, відсутні або суттєво спотворюють відповідні норми законодавства Європейського Союзу та більшості країн світу.
Звіт Єврокомісії[1] та консалтингової агенції[2] доводять, що результати 5 річного періоду регулювання в ЄС (Регламент 2015/751, який автори проектів взяли за основу своєї ініціативи) не довели його результативність, а саме:
- Вартість товарів в торгових мережах не знизилась;
- Зниження міжбанківської комісії суттєво вплинуло лише на 0,02% суб’єктів господарювання ЄС (гіпермаркети та мережевих торгівців);
- З ринку зникнули пропозиції з безкоштовного обслуговування дебетових карток;
- Всі платіжні послуги для споживачів здорожчали, впровадження нових послуг пригальмовано;
В країнах ЄС проникнення безготівкових платежів – понад 60%, у скандинавських країнах – до 95%. В Україні цей показник не досягає 25%, а 62% суб’єктів господарювання ігнорують прийом до сплати платіжних карток, ховаючи в готівковому обігу ухилення від оподаткування. Обмеження міжбанківської комісії (до 0,3%) та вартості банківської послуги еквайрингу (до 0,2%), запропоновані авторами законопроектів штучно сповільнить розвиток ринку, стимулюватиме «тінізацію» розрахунків, зупинить побудову цифрової економіки та доступність платіжних послуг в Україні.
Для отримання додаткової інформації звертайтеся до Олександр Карпов (e-mail: [email protected], тел. 050 311 67 21)
[1] Study on the application of the Interchange Fee Regulation Catalogue number: KD- 01-20-161-EN-N ISBN 978-92-76-17165-2
doi: 10.2763/137970 © European Union, 2020
[2] Interchange Fee Regulation Impact Assessment Study Release version 1.0 | January 2020 © Edgar, Dunn & Company.
