Законопроект 4366: коментар експерта
12 січня Верховна рада України ухвалила законопроєкт №4366 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)», котрий був на розгляді у парламенті ще з 2020 року. До Асоціації надійшов запит від колег-журналістів з видання PaySpace Magazine з проханням прокоментувати його вплив на фінансову систему країни, а саме – надати відповіді на наступні питання:
- Що принципово зміниться для банків після остаточного прийняття закону про оподаткування платіжних систем, адже зараз парламент тільки підтримав законопроєкт №4366 про оподаткування платіжних систем? А що наразі дає фінансовим установам цей законопроєкт?
- Як зараз регулюються електронні гроші?
- Що принципово зміниться в плані регулювання електронних грошей після остаточного прийняття закону та як це відобразиться на роботі банків?
- Які переваги надасть клієнтам прирівняння рахунків електронних гаманців до банківських?
Хочемо поділитись відповідями, які підготував Олександр Карпов, директор Асоціації ЄМА, щодо цих та інших важливих аспектів цього законопроекту. Бажаючі ознайомитись з повним текстом публікації, знайдуть посилання в кінці статті.
Законопроекти 4364 – 4366 (Проект Закону про платіжні послуги, Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України (щодо платіжних послуг), Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо платіжних послуг)) мали врегулювати нову екосистему платіжних послуг, вкл. права, обов’язки та ліцензування нових та старих учасників, платіжні ризики, фіскальні питання взаємодії їх між собою та з державою, а також питання правопорушень в зазначеній сфері та відповідальність за адміністративні та кримінальні правопорушення.
Попри те, що Закон про платіжні послуги прийнятий в 2021р. і вступив в дію з 01.08.2022р. решта законопроектів не була прийнята вчасно, що ускладнювало, а у питаннях КоАП та ККУ все ще негативно впливає на функціонування українського платіжного ринку.
В процесі розгляду Законопроекту 4366 з’ясувалося, що чимало питань узгодження інших законів та кодексів з Законом про платіжні послуги не було остаточно опрацьовано в 2021р., і вони мають бути якнайшвидше врегульовані. Саме тому 45% порівняльної таблиці містять зміни до інших, ніж ПКУ, Законів та Кодексів. Важливі зміни, а не тільки технічні правки, пов’язані із змінами назв або кола суб’єктів відповідних правовідносин внесені в т.ч. в базовий Закон про платіжні послуги. Це стало свідченням того, що реформа на ринку платіжних послуг відбулася, але окремі важливі питання потребували доопрацювання або продовження запозичення з платіжного законодавства ЄС, яке також знаходиться в стадії активного розвитку.
Отже, в сфері фіскальних правовідносин, важливішими новелами проекту 4366 є наступні:
- Будь-який рахунок або електронний гаманець платника податків, відкритий у будь-якого надавача фінансових платіжних послуг регулюється на однакових загальних принципах і НЕ сприймається фіскальними органами як неповноцінний, або такий, до якого слід приділяти спеціальну (особливу) увагу. Будь-який рахунок або електронний гаманець може бути використаний для стягнення з користувача коштів в погашення податкового боргу або на наявні на них кошти може бути накладено арешт.
- Сплата податків можлива будь-яким платіжним інструментом, вкл. електронні гроші, при цьому фіскальна служба НЕ матиме електронних гаманців і платіжна операція, ініційована платником ЕГ з електронного гаманця має бути зарахована на звичайний рахунок в Казначействі. Питання погашення електронних грошей та зарахування фіатної валюти в рахунок слати податків є відповідальністю платника, а не ДФС!
- Щойно відкриті користувачами електронні гаманці будуть доступні для здійснення видаткових операцій після взяття на облік фіскальним органом – протягом наступного робочого дня після направлення постачальником платіжних послуг повідомлення про відкриття електронного гаманця. Аналогічний принцип застосовується також для щойно відкритих користувачами банківських та платіжних рахунків.
- У разі якщо під час відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій платник податку застосував платіжні інструменти, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, для проведення розрахунків у безготівковій формі та/або для отримання готівки в межах суми добових витрат та за відсутності оподатковуваного доходу, звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, не складається і не подається.
- У разі якщо під час відрядження чи виконання окремих цивільно-правових дій платник податку для проведення розрахунків застосував платіжний інструмент, включаючи корпоративний (бізнесовий) платіжний інструмент або особистий платіжний інструмент, чи його реквізити, вартість витрат засвідчується документом (випискою та/або відомостями з рахунку) в електронній або паперовій формі, що містить визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітований такий платіжний інструмент.
- Питання не оподаткування роботодавцем доходу працівника в межах лімітів та типів витрат, визначених законом щодо відряджень спрощено за рахунок того, що до підтвердних документів тепер відносяться:
- транспортні квитки або транспортні рахунки та багажні квитанції (у тому числі електронні квитки);
- документи, отримані від осіб, які надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, страхові поліси;
- документи (виписки та/або відомості з рахунку), що містять визначену законом інформацію про виконані платіжні операції за рахунком, до якого емітовані платіжні інструменти;
- документи, що підтверджують виконання операції з використанням платіжних інструментів;
- інші документи, що засвідчують вартість витрат.
Отже, в сфері платіжних правовідносин, важливішими новелами проекту 4366 є наступні:
- Однакові вимоги та процедури перевірки інформації уповноваженими державними органами, стягнення, арешту, примусового списання коштів (електронних грошей) розповсюджуються на будь які рахунки (гаманці) відкриті у будь-якого надавача фінансових платіжних послуг.
- Врегульоване питання неможливості відізвання згоди на виконання платіжних операцій, що здійснюються для виконання платником грошових зобов’язань перед надавачем платіжних послуг платника, яка тепер НЕ може бути відкликана платником. Це означає, що комісійні винагороди за надані послуги платник не зможе оспорювати посилаючись на те, що він нібито не давав (або відізвав) згоду на їх списання.
- Уточнено питання обсягу інформації про суб’єктів неналежних платіжних операцій, яку надавачі платіжних послуг безпосередньо або через створену юридичну особу (асоціацію) повинні повідомляти іншим надавачів платіжних послуг. Віднині це не тільки інформація необхідна для вжиття заходів із запобігання або припинення неналежних платіжних операцій, а й інформація необхідна для запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
- Нарешті врегульовано питання, яке стосується кожного користувача фінансових платіжних послуг. У банка, на рахунок клієнта-шахрая якого зараховані вкрадені кошти, зʼявився обовʼязок у разі підтвердження неправомірності проведеної платіжної операції в строк не більше 10 календарних днів повернути емітенту кошти в обсязі, в якому була проведена платіжна операція для зарахування на рахунок клієнта, який постраждал.
- Перекриті всі “відмазки”, які раніше були ідентифіковані Національним банком в процесі оверсайту учасників ринку. Відтепер будь-яка інформація з бідь-який наявних у учасників ринку джерел, матеріальних чи електронних носіїв буде використана для оцінки діяльності учасників ринку, а учасник не зможе посилатися на відсутність у НБУ повноважень витребувати відповідну інформацію, або до нього будуть застосовані різноманітніші засоби впливу.
- Передбачені особливості підготовки нормативно-правових актів НБУ в умовах військового стану, в т.ч. до порядку підготовки та прийняття нормативно-правових актів, що приймаються на виконання вимог цього Закону, не застосовуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а також те, що Національний банк України має право застосовувати до надавачів платіжних послуг та надавачів обмежених платіжних послуг заходи впливу за невідповідність вимогам, встановленим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими на його виконання, виключно у разі, якщо така невідповідність існувала після 1 грудня 2022 року».
- Приведено у відповідність з найкращою практикою відкритого банкінгу, законодавством ЄС та здоровим глуздом питання надання та використання згоди, які користувач надає або відзиває в процесі споживання послуг відкритого банкінгу, які надаються PISPами, AISPами та надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунку, а саме:
- Згода може надаватися або відзиватися через PISPів, AISPів або безпосередньо через надавача платіжних послуг з обслуговування рахунку.
- Згода на отримання інформації по рахункам діє протягом строку встановленому НПА НБУ, що означає що після позитивної перевірки посиленої автентифікації користувача протягом наступних 180 днів, і за відсутності підозрілої (шахрайської) активності, користувач має безперешкодний доступ до своєї інформації через додатки (інтерфейси) AISPів.
- Процес передачі та перевірки Згоди на отримання інформації може поєднуватися з одночасною перевіркою Згоди на розкриття банківської та іншої таємниці, що не тільки узгоджує вимоги українського законодавства із законодавством ЄС, а й, головне, забезпечує сумісність майбутніх специфікацій (UA Specs for OpenBanking) із специфікаціями Berlin Group, які є найпоширенішим в ЄС галузевим стандартом.
- Внесені зміни з уточнення термінології, прав та обов’язків нових учасників платіжного ринку в 10+ Кодексів та Законів України, в т.ч ЦКУ, ГКУ, КоАП, КЗПБ, тощо.
Узагальнюючі підсумки та головні впливові новели прийняття проекту 4366 на фінансову індустрію та користувачів:
- Електронні гроші прирівняні до звичайний не тільки індустрією та НБУ, а й – ДПС, що забезпечує можливість їх широкого застосування.
- Надано можливість масового застосування корпоративних (бізнесових) карток, ринок яких дуже повільно розвивався в Україні з причини переобтяжливішого звітування, яке спрощено і значною мірою скасовано.
- Суттєво посилені права клієнтів на відшкодування за шахрайськими операціями, а фінансові установи отримують більше прав для протидії та припинення шахрайських операцій.
- Належно врегульовані питання клієнтської згоди у відкритому банкінгу, що забезпечує найкращий рівень захисту даних користувачів.
P.S. Дуже прикро, що Парламент не спромігся прийняти проект 4365, отже питання покарань за карткові злочини не врегульовано відповідно до Конвенції про кіберзлочинність та законодавства країн ЄС, що в свою чергу дає можливість українським і іноземних шахраям уникати покарань за вчинення платіжних злочинів в Україні.
Нова редакція Стаття 200 Кримінального кодексу України, яка мало би бути прийнята, але поки що це не відбулося.
https://docs.google.com/document/d/1AfKX75EjzYjLjwcj-SqtJX6sICSomvEZcahFQhbahZc/edit?usp=sharing
Порівняння покарань за кіберзлочини EU_UK_USA https://docs.google.com/spreadsheets/d/1IbksTOLQvA7D1qtXapS81VED9Iwrs1ig/edit?usp=sharing&ouid=108008764864391779329&rtpof=true&sd=true
